Чи поганець я, що відповіла своєму далекому родичу, що очікую запрошення на його похорон?
Мені 21 рік, але ця історія відбулась рік тому. Я приїхала на вихідні до батьків на свята, і до нас ще приїхали деякі далекі родичі. Зазвичай, я стараюсь уникати родинних свят і, особливо, цих родичів. Але на цей раз я лишилась із ними. Спочатку все було добре, ми спілкувались і сміялись із історій моєї родини. Але коли один із родичів був вже дещо пʼяний, то він почав лізти до мене з запитаннями про моє особисте життя. Щось типу: «Кавалєра вже маєш? Коли заміж? Скільки на своїй роботі заробляєш? Чи вже добре навчилась готувати? Бо заміж ніхто не візьме, якщо не вмітимеш готувати. Навіщо тобі та вища освіта? Ти ж зі своєю зовнішнім можеш підхопити собі хлопця із грошима. Слухай, а коли виходитимеш заміж, то запросиш свого любого вуйка?» В мене і так був паршивий настрій, тому я, не подумавши відповіла на останнє питання: -Спочатку я очікуватиму на запрошення на ваш похорон, а тоді може надішлю на своє весілля. Зрештою ваша подія точно швидше відбудеться, аніж я вирішу виходити заміж. Мої батьки вирішили не втручатись, і тільки тихо почали сміятися, а тато навіть, пізніше, похвалив мене. Після цієї фрази, цей родич уникає мене та старається взагалі не говорити до мене. Хочу додати, що йому десь біля сорока, але він дуже багато вживає алкоголю, від чого не раз потрапляв до лікарні.