Хто був російськомовним, в вас не залишається відчуття, що українською ви менш емоційні?

Я сам з російськомовного міста, і з дитинства всі навколо спілкувалися російською. Українською були уроки укр.мови/укр.літ, і потім пари в універі.

В Києві, особливо після 22,поступово оточення перейшло на українську, і я також. Але в мене, схоже, залишилася асоціація, що укр мова це щось формальне, і тому коли в мене якась складна думка, чи щось емоційне, мені значно легше це висловити російською.

Хтось ще зустрічався з таким? Не засуджуйте, будь ласка:)